-
1 voluntary
добровільний; навмисний, умисний; безоплатний; який не має зустрічного задоволення- voluntary absence
- voluntary act
- voluntary adjudication
- voluntary agency
- voluntary appeals board
- voluntary arbitration
- voluntary assignment
- voluntary attendance
- voluntary attendance
- voluntary bankrupt
- voluntary bankruptcy
- voluntary cancellation
- voluntary compensation
- voluntary compliance
- voluntary composition
- voluntary confession
- voluntary confinement
- voluntary consent
- voluntary contribution
- voluntary conveyance
- voluntary detention
- voluntary discipline
- voluntary dismissal
- voluntary dissolution
- voluntary drunkenness
- voluntary early retirement
- voluntary endangering
- voluntary escape
- voluntary euthanasia
- voluntary failure
- voluntary grantee
- voluntary hospitalization
- voluntary ignorance
- voluntary infliction
- voluntary insurance
- voluntary jurisdiction
- voluntary liquidation
- voluntary manslaughter
- voluntary membership
- voluntary organization
- voluntary participation
- voluntary payment
- voluntary presence
- voluntary physical presence
- voluntary public order squad
- voluntary renunciation
- voluntary repayment
- voluntary resignation
- voluntary return
- voluntary separation
- voluntary servant
- voluntary settlement
- voluntary sexual relations
- voluntary society
- voluntary statement
- voluntary union
- voluntary use
- voluntary validity
- voluntary waiver
- voluntary waste
- voluntary winding up
- voluntary withdrawal
- voluntary work -
2 voluntary abandonment
-
3 voluntary waiver
-
4 refusal
відмова, відхилення; право вибору, опціон; право першого виборуrefusal to answer questions without good cause — відмова відповідати на запитання без достатньої підстави
- refusal of admissionrefusal to provide a name and address — відмова повідомити прізвище, ім'я і адресу
- refusal of application
- refusal of approval
- refusal of food
- refusal of licence
- refusal of license
- refusal of patent
- refusal of registration
- refusal of the right to speak
- refusal to admit
- refusal to answer
- refusal to appoint counsel
- refusal to bear arms
- refusal to comply
- refusal to obey
- refusal to obey a law
- refusal to obey a lawful order
- refusal to obey an order
- refusal to observe a blockade
- refusal to obey instructions
- refusal to obey orders
- refusal to pay taxes
- refusal to testify -
5 voluntary renunciation
( of criminal purpose) добровільна відмова ( від вчинення злочину) -
6 держава
ДЕРЖАВА - відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві. Доки поведінка та взаємини людей у спільноті регулювалися звичаями, не існувало й особливої установи, яка б їх спрямовувала та контролювала (хоча можливо віднайти у найдавніших суспільствах деякі протодержавні утворення). Найважливіші ознаки Д. полягають у наступному. По-перше, держава контролює поведінку людей у межах державних кордонів: те, які саме аспекти поведінки вона контролює, залежить від особливостей самої держави. По-друге, щоб здійснювати управління, ця суспільна установа повинна володіти владою. Оскільки у багатьох випадках здатність регулювати поведінку людей неможливо реалізувати без застосування примусу, то наявність апарату примусу характерна для будь-якої держави. Третя ознака Д. - це всеосяжність державної влади: тобто йдеться про владу над усіма людьми, що населяють певну територію (а не про владу однієї людини над іншою чи владу окремої людини чи групи осіб над іншою групою осіб). Четверта ознака полягає у тому, що державна влада є найвищою, або суверенною. Проте цією останньою ознакою не володіють повною мірою різного роду залежні державні утворення (колоніальні адміністрації, домініони, протекторати, суб'єкти конфедеративних чи союзних утворень і т.п.). Відмова сучасних держав від частини свого суверенітету може бути наслідком добровільного визнання цими державами певних повноважень наддержавних міжнародних установ. У зв'язку з тим, що державна влада є суверенною та неподільною на даній території, Д. прагне захищати себе від зовнішніх втручань, спрямованих проти суверенітету (від завоювання тощо). Отже, держава повинна володіти силою, здатною захищати суверенітет - мати армію. Визначення різновидів Д. (типологія Д.) - традиційна тема політичної філософії. До класичних (Платон - Аристотель) належить поділ на типи державного управління у залежності від кількості осіб, які зосереджують в своїх руках повноту влади. Це т. зв. тричленний поділ: один, кілька (група), всі (народ). Застосування додаткової ознаки - законні та незаконні види правління - дало змогу перетворити цей поділ у шестичленний (законні: монархія, аристократія, демократія; незаконні: тиранія, олігархія, охлократія) І. сторичний досвід показує багато різноманітних модифікацій кожного із цих шести типів. XX ст. дало підставу поділяти держави на демократичні (див. демократія) і тоталітарні. У залежності від будови (структури), сучасні Д. поділяють на унітарні, федеративні та конфедеративні. За етнонаціональною ознакою Д. поділяють на над етнічні (багатоетнічні), національні та багатонаціональні.В. Лісовий
См. также в других словарях:
абандон — у, ч., юр. 1) Відмова від боргових вимог (одна сторона відмовляється від своїх прав без вилучення свого фінансового внеску у справу). 2) Добровільна відмова від права власності. 3) Вихід з угоди шляхом сплати штрафу. 4) Закінчення терміну опціону … Український тлумачний словник
поступка — и, ж. 1) Добровільна відмова від чого небудь на користь когось іншого або заради чогось. 2) Повна або часткова згода з ким небудь у чомусь; відмова від своїх намірів, поглядів і т. ін. на чиюсь вимогу. || Повне або часткове задоволення чиїхсь… … Український тлумачний словник
самозабуття — я/, с. 1) Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. || Стан глибокої задуми. 2) Найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження, що призводить до граничної зосередженості на чому небудь. •• До самозабуття/ а) із великим… … Український тлумачний словник
самозречення — я, с. 1) Зречення, добровільна відмова від особистих благ в ім я кого , чого небудь. 2) Офіційний документ про відмову від своїх прав … Український тлумачний словник
самоущільнення — я, с., розм. Добровільна відмова від частини своєї житлової площі на користь іншим жильцям … Український тлумачний словник
самозабуття — 1) (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), самопосвята, екстаз; чад (перев. з відтінком несхвалення) 2) (добровільна відмова від своїх особистих інтересів в ім я кого / чого н.), самопожертва, самозречення … Словник синонімів української мови
